Генуя

Майже на кожній сучасній крейсерській яхті генуя живе на закрутці: лік-стрічка передньої шкаторини заведена в паз алюмінієвого профілю навколо штага, фал натягує шкаторину, а лінь закрутки змотує вітрило. Жертовна смуга тканини вздовж задньої та нижньої шкаторин захищає змотаний рулон від сонця. Генуї на раксах збереглися на старших і деяких океанських яхтах.

Розмір передніх вітрил вимірюють через LP — перпендикуляр до передньої шкаторини, найкоротшу відстань від шкотового кута до неї, — виражений у відсотках від J, відстані по палубі від штага до щогли. У генуї 135% LP на 35% довший за J; сама цифра не має жодного стосунку до довжини нижньої шкаторини. Будь-яке переднє вітрило, чий LP перевищує 100% від J, перекриває озброєння і зветься генуєю — точна межа між стакселем і генуєю є домовленістю, а не правилом: деякі джерела зараховують до стакселів вітрила аж до 115%.

Налаштовується, як і будь-яке переднє вітрило, — шкотами та положенням каретки, зі стернуванням за колдунчиками, — але зважайте на перекриття: на кожному оверштазі шкотовий кут проходить повз щоглу й ванти, тож травіть і вибирайте вправно. Генуя — вітрило слабкого й помірного вітру; коли він міцнішає, замотайте кілька обертів (змирившись із повнішою формою) або перейдіть на менше вітрило. Типові гоночні діапазони — «одиничка» до приблизно 12 вузлів, «двійка» на 12–20 — лише орієнтири й різняться від яхти до яхти.